Біломоїн Артем Миколайович

Біломоїн Артем Миколайович народився 16 березня 1989 року в Луцьку, де минули його дитинство та шкільні роки. Навчався у 26-й школі (зараз – Луцький ліцей №26), згодом — у Луцькому інституті розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Тривалий час Артем працював за кордоном. Але у 2023 році, коли Україна вже другий рік переживала повномасштабну війну, він свідомо повернувся додому, щоб стати на захист рідної землі. Військовослужбовець служив у військовій частині 4110.

1 вересня 2026 року Герой загинув у бою за Україну, її свободу та незалежність у населеному пункті Лозова Харківської області під час виконання обов’язків військової служби. Йому було 37 років…

Мама захисника Ірина Валеріївна згадує сина як дуже доброго, щирого, патріотичного, цілеспрямованого та вольового чоловіка.

«Він завжди йшов на допомогу всій родині, друзям, близьким. Він був дуже добрим і щирим. Ніколи не залишав людину саму з її проблемою, завжди намагався допомогти, підтримати, знайти вихід. Таким він був із дитинства — людиною, на яку можна було покластися».

У Артема залишилися мама Ірина Валеріївна та брат Максим.

Для рідних Артем назавжди залишиться не просто Захисником. Він залишиться найкращим сином, братом, надійним другом, близькою людиною з великим серцем, яка до останнього подиху була вірна своїй країні.

Висловлюємо щирі співчуття мамі Ірині Валеріївні, рідним, близьким, друзям та побратимам Артема. Нехай пам’ять про нього назавжди залишиться живою у серцях тих, хто його знав.

Вічна і світла пам’ять Захиснику України!