Демчинський Павло Віталійович

    Серед темряви війни, коли вибухи осколків та злети снарядів переповнюють небо, знаходимо надзвичайні історії людей, які віддають свої життя заради ідеалів, свободи і безпеки. Серед них – герої, які своїми безкорисливими вчинками вписуються в історію і залишають незгасаючий слід в серцях нащадків. Сьогодні ми звертаємося до однієї з таких історій – історії загиблого Героя – Демчинського Павла Віталійовича.

    Ця історія розкривається перед нами як пам’ятник військовій мужності, самопожертві та безкорисливій службі. Вона проливає світло на життя і загибель того, хто став символом військової доблесті та відданості своїй батьківщині. Серед болю й горя, пов’язаного з втратою, ми відчуваємо силу його волі, незламність духу і віру у вищу мету.

    Цей проєкт присвячений життю та загибелі героя, а також його внеску у збереження наших цінностей і свободи. Зануримося у цю історію, щоб пам’ять про загиблого героя стала світлим факелом надії та натхненням для нас, і знаємо, що його жертва не пройшла марно, а стала заповітом, який живе в серцях кожного, хто цінує волю, мир і відвагу.

    Майбутній Герой народився 27 червня 1983 року в Луцьку. Ходив у дитячий садок на вулиці Шопена у Луцьку. У 1987 році з сім’єю переїхав до села Піддубці. Там пішов у перший клас і в 2000 році закінчив загальноосвітню школу I-III cтупенів села Піддубці. З 2001 по 2003 проходив службу в армії в м. Луцьк. Здобувати освіту продовжив у вищому професійному училищі №2 міста Луцьк за професією столяр (будівельний).

    З 1 вересня 2004 року по 15 червня 2007 року навчався в Волинському державному училищі культури і мистецтва і здобув кваліфікацію культурно-дозвіллєвої діяльності, режисура театралізованих народних свят і обрядів. У 2005 році одружився. Настя – перша донька, народилась в 2006 році. 2009 року – народився син Юра. З дружиною розійшовся у 2012 році.

Кілька місяців Павло працював на авіазаводі. З 01.08. 2007 року по 15.02. 2008 року працював завідувачем у будинку культури села Гаразджа.  Всі роки перед повномасштабним вторгненням пропрацював за фахом-столяром.                                                                                                              Стрілець-санітар механізованої роти, старший солдат Демчинський Павло був мобілізований Луцьким РТЦК та СП від початку повномасштабного вторгнення ворога 26 лютого 2022 р.

Проходив бойовий вишкіл на кордоні з Білоруссю потім перекинутий під Херсон. Біля селища Снігурівка, отримав травми внаслідок ДТП, під час виконання службових завдань. Лікувався в Одесі і там, в серпні 2022 під час реабілітації одружився вдруге. Після реабілітації знову повернувся в військову частину. Після пересилки на 0 в Бахмут, вірний військовій присязі герой загинув 18 грудня 2022 в результаті важких поранень, отриманих внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, при здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України поблизу східної околиці міста Бахмут Донецької області, прикривши собою 4 товаришів, врятувавши їхні життя натомість пожертвувавши своїм…

Найважче пережити цю біль, це горе найріднішим – родині і близьким людям героя.

Автомобіль «На щиті» з українськими прапорами 23 грудня зустрічали небайдужі волиняни в селі Піддубці Підгайцівської територіальної громади.      Надвечір 23 та 24 грудня у будинку культури села Піддубці було людно. Священнослужителі провели чин похорону, спільно з парафіянами помолилися за душу Павла Демчинського.                                                                                       

Далі траурна хода прямувала до Церкви Апостолів Петра і Павла села Піддубці, де продовжили поминальні молитвоспіви.                                                       

Поховали захисника на місцевому кладовищі у Піддубцях.                                                

8 травня, у День пам’яті та примирення, на Меморіалі слави у Підгайцях вшанували односельчан, які загинули у Другій світовій війни, учасників АТО та війни з російським окупантом. Відбулось відкриття фотостенда полеглих за Україну Героїв – мешканців Підгайцівської громади.

На пам’ятному полотні відображено 26 фотографій мешканців Підгайцівської громади, які загинули у російсько-українській війні з 2014 року.                                                   

На стенді розміщено QR код з посиланням на сайт Підгайцівської громади, де в рубриці «Алея пам’яті» розміщено детальну інформацію про Героїв громади.    Родини загиблих висадили ще 13 кущів калини в пам’ять про мешканців громади – захисників України, які загинули в російсько-українській війні з 2014 року, яких загалом у громаді 26, серед них і Демчинський Павло Віталійович.                       

Герої не вмирають! Вічна шана і слава Героям!