Карлос Артуро Бохоркес Веласко

Народився в місті Кукута, Колумбія. Його дитинство минуло в скромних умовах. Базову освіту здобув у місті Пайпа, яку завершив приблизно у 2017 році.
У 20 років Карлос хотів розпочати військову кар’єру в Колумбії, але не зміг здійснити свою мрію. У 2023 році він побачив можливість стати військовим, коли дізнався, що його шваґер Луїс Арсіла служить в Збройних Силах України. Карлос доклав великих зусиль, щоб потрапити до України, і в листопаді 2023 року вперше приєднався до Збройних Сил України в Тернополі.
Згодом його направили до Херсона, а потім на Донбас, де він служив до кінця вересня 2024 року. Після повернення до Колумбії Карлос із захопленням розповідав про те, якою прекрасною та чудовою є Україна. Уже 3 грудня того ж року він повернувся в Україну.
Карлос знову приєднався до Збройних Сил України, до військової частини №4699, і був направлений у район Курська.
7 лютого він вирушив на виконання бойового завдання. Згідно з повідомленням Збройних Сил України, Карлос загинув у бою, захищаючи Україну. Його тіло залишалося в зоні бойових дій, а у вересні 2025 року українські військові змогли його повернути. У травні 2026 року родину було повідомлено про те, що тіло Карлоса знайдено та ідентифіковано. І сьогодні ми тут, щоб провести його в останню путь та поховати на українській землі.
Він любив свою Батьківщину — Колумбію, яка дала йому життя і в якій він виріс. Але він також полюбив Україну — свою другу Батьківщину, за яку віддав життя, захищаючи її, і яка дала йому можливість здійснити його найбільшу мрію — стати військовим.
Поховання в цій країні було його останньою волею.