Навіки в строю
Мялковський Микола Миколайович
Позивний «Мика»
27.06.1995–04.12.2023
Основна інформація
- Місце народження
- м. Луцьк, Волинська область
- Місце загибелі
- с. Торське, Лиманська міська громада, Донецька область
- Місце поховання
- Алея Слави міського кладовища, с. Гаразджа, Луцький район, Волинська область
Військовий шлях
Молодший сержант, оператор та інструктор БпЛА 54-го батальйону 100-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України.
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — Указ Президента України № 237/2024 від 23.04.2024; почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» (28.09.2023); нагрудний знак «За військову доблесть».
Історія життя
Мялковський Микола Миколайович (позивний — «Мика») народився 27 червня 1995 року в Луцьку. Молодший сержант, оператор та інструктор БпЛА 54-го батальйону 100-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України.
Загинув 4 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Торське на Донеччині — дістав смертельні поранення внаслідок атаки російського дрона. Йому було 28 років.
Біографія
Навчався у луцькій школі № 1, згодом — у Бучацькому ліцеї імені святого Йосафата, який закінчив у 2012 році. Здобув вищу освіту в Національному університеті «Острозька академія» за спеціальністю «культурологія». Продовжив навчання в Люблінському католицькому університеті, а за програмою обміну — у Левенському католицькому університеті в Бельгії.
Оселився в Польщі. Працював у департаменті стратегії та підприємництва мерії Любліна, де відповідав за проєкти, пов’язані з академічною співпрацею.
Був різнобічною людиною: малював разом із мамою-художницею Тетяною Мялковською, займався спортом, грав на скрипці та співав у церковному хорі. Належав до спільноти «Українська молодь — Христові», був активним християнським діячем.
Військовий шлях
У перший день повномасштабного вторгнення подав заяву про звільнення з роботи в люблінській мерії та повернувся в Україну, щоб стати до лав захисників. Служив у 100-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ — оператором та інструктором безпілотників у 54-му батальйоні. Ніс службу на білоруському кордоні, пізніше виконував бойові завдання на Лиманському напрямку.
Загибель і поховання
4 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в селі Торське Лиманської міської громади на Донеччині Микола дістав смертельні поранення внаслідок атаки російського дрона. 8 грудня 2023 року його поховали на Алеї Слави міського кладовища в селі Гаразджа Луцького району. Удома на нього чекали батьки, кохана дівчина, рідні та друзі.
Вшанування пам’яті
Розпорядженням луцького міського голови від 27 березня 2024 року вулицю Крилова в Луцьку перейменовано на вулицю Миколи Мялковського — нова назва діє з 1 квітня 2024 року.
27 червня 2024 року, у день народження Героя, у Галереї мистецтв артстудії «П’ятерня» на вулиці Привокзальній, 10Ж у Луцьку відкрили фотовиставку «Життєпис Миколи Мялковського». Серед представлених світлин — служба в тероборони, білоруський кордон, навчання на оператора БпЛА та бойові завдання на Лиманщині; в окремому альбомі рідні зібрали фотографії з навчання в Бучачі, Острозькій академії та Любліні, а також соціальні проєкти, які він реалізовував у люблінській мерії. Тоді ж мама Героя Тетяна Мялковська презентувала благодійний фонд його імені — для допомоги постраждалим від війни дітям, родинам загиблих воїнів та бійцям, які повертаються з передової.
Відео пам’яті
«Пам’яті Героя Миколи Мялковського. Солдат, народжений всміхатись» — документальна стрічка, оприлюднена у квітні 2024 року.
Переглянути на YouTube: youtu.be/N7THbxI-0Rw
Джерела
- Мялковський Микола Миколайович — Вікіпедія
- Микола Мялковський — Платформа пам’яті «Меморіал»
- У Луцьку відкрили фотовиставку-життєпис пам’яті Миколи Мялковського — Суспільне Луцьк, 28 червня 2024
Джерела та публікації
ВікіпедіяДопоможіть зберегти історію
Поділіться спогадом, фотографією або уточненням. Кожен матеріал перевіряється редактором і не публікується автоматично.
Фотографію також можна надіслати на depvetlutsk@gmail.com.
